2. Флора Ефіопського царства має кілька осередків глибокого ендемізму. Особливої уваги заслуговує континентальний осередок, розташований у Конголезькій області. Тут наявні 5 ендемічних родин. Родина діонкофілові (Dioncophyllaceae) поширена у Сьєрра-Леоне та Березі Слонової Кості, два роди (діонкофіллум и трифіофіллум) - ліани довжиною до 40 м, а один —чагарник (хабропеталум).
Medusandraceae включають два роди великих дерев, висотою до 12 м.
Калахарі - Намібська область характеризується ендеміками високого рангу, але локально розповсюдженими. Найдивовижніша рослина — це вельвічія дивна (Welwitschia mirabilis), що відноситься до голонасінних. Віддаленим родичем вельвічії є наша ефедра. Вельвічія — дводомна рослина висотою близько 1 м, що зростає в пустелі Наміб.

Вельвічія дивна (Welwitschia mirabilis)

родини пасльонових, Commidendron і Melanodendron — деревоподібні складноцвіті. Слід зазначити, що високий родовий ендемізм проявляється лише на острові Святої Олени, у той час як на острові Вознесіння відзначено всього 2 види ендемічних рослин.

Багато родів рослин Ефіопського царства широко виходять за його межі. Акації (Acacia) представлені тут великою кількістю ендемічних видів, але центр розноманітності цього роду (близько половини з 700—800 видів) згаходиться в Австралійському царстві.

З 15 видів баобабів (Adansonia) лише 1 (A. digitata) широко населяє Суданську область, інші мають обмежені ареали в межах цієї області, а також на Мадагаскарі. І нарешті, 1 вид баобабів росте в Північній Австралії (A. grigorii).

Баобаб (Adansonia digitata)

В основному для Суданської і Конголезької областей характерні великі черевоногі молюски з родів ахатіна (Achatina) і кохлітома (Cochlitoma), скорпіони родів парабутус (Parabuthus) і бабікурус (Babycurus).

Своєрідним є поширення дрібних павукоподібних родини ріціноїди (Ricinoididae), що живуть у Конголезькій області, а також у Неотропіках.

 

У Суданській області зустрічаються великі павуки-птахоїди роду Theraphosa. Там само живуть багатоніжки-геофіли роду Оrуа, що виромінюють світло. Для Конголезької області ендемичними є листоногі сколопендри роду Alipes.

Найхарактерніший для всіх екваторіальних і тропічних регіонів земної кулі ряд термітів (Isoptera) найбільш багато представлений саме в Ефіопському царстві. Так, із приблизно 2000 видів термітів світової фауни близько 700 видів зустрічається в цьому царстві. Зі звичайних африканських родів можна згадати Macrotermes, що будують башнеподібні надземні споруди висотою до 6 м.
Серед родин твердокрилих найбільш різноманітні чорнокрилки і скарабеїди. З них вражають своїми розмірами (довжиною до 10 см) жуки-голіафи — 2 види роду Goliathus з підродини бронзівок. Вони живуть тільки в Конголезькій області.

Жук- голіаф (Goliathus goliatus)

Зв'язок Ефіопської іхтіофауни з Неотропіками демонструє також родина африканських електричних сомів (Notopteridae),
Пантропічна родина цихлид має в Ефіопському царстві центр різноманітності. Із загальної кількості близько 600 видів тільки в озерах Ньяса і Танганьїка живе більш 200 видів. Найбільш відомі види широко розповсюдженого роду Tilapia, а також ціні для акваріумістів Pseudotropheus, Pelmatochromus, Labeotropheus, Lamprologus, Nannochrornus, Hemichromis, Haplochromis.
Ендемічним є ряд многоперих (Polypteriformes) з єдиною родиною, що включає 2 роди — Polypterus і Calamoichtys. І нарешті, в Ефіопському царстві поширені 3 види дводишних риб Protopterus, споріднені із південноамериканським лепідосиреном й австралійським неоцератодом.

Фауна наземних хребетних тварин Ефіопського царства відзначається тим, що, на відміну від флори має набагато більше загального з фауною Капского царства в результаті широкого взаємопроникнення характерних груп тварин. Тому навіть типові для кожного з царств групи хребетних виявляються, як правило, субендеміками, що населяють значні простори не тільки «свого», але і сусіднього царства.
Безногі земноводні, широко розповсюджені по усіх вологих тропіках земної кулі, представлені в Ефіопському царстві особливим родом рінатрема (Rhinatrema).

 

Kassina maculata (Кассіна плямиста)

Дзьобата капська черепаха (Homopus areolatus)

Черепаха еластична (Malacochersus tornieri) (занесена в міжнародну Червону Книгу)

Живе в Кенії та Танзанії має дивну зовнішність. Її панцир має довжину до 20 мм, м'який на дотик, утворений токими дірчатими пластинками.

 

Серед змій родина вузкоротих (Leptotyphlopidae) демонструє зв'язки Ефіопського царства з Неотропічмим, підродина пітонів (Pythoninae) підкреслює спільність з Орієнтальним царством. Пантропічна родина аспидових (Elapidae), що має найбільш древній центр видоутворення в Австралії, утворює в Ефіопському царстві другий, більш молодий, але інтенсивний осередок видоутворення і різноманітності. Саме тут живуть представники ендемічних і субендемічних (загальних з Капським царством) родів Boulengerina (водяні кобри), Pseudonaje (деревені кобри), Dendroaspis (мамби), Aspidelaps (щиткові кобри), африканські пістряві аспиди (Elaps і Elapsoidea). У Центральній Африці знаходиться найбільш древній осередок формування родини гадюкових (Viperidae). Тут живуть найбільш примітивні гадюки (рід жаб'ячі гадюки (Causus)) та представники декількох інших ендемічних родів (Atractaspis (африканськи земляні гадюки), Atheris (деревні гадюки)).

 

Пітон ієрогліфовий (Python sebae)

Безхвості земноводні численні і різноманітні. Родина піпових (Pipidae), спільна з Неотропіками, має в Ефіопському царстві ендемічний рід — Hymenochirus і субендемічний — Xenopus. Найбільше широко поширена гладка шпорцева жаба X. laevis, що населяє водойми по всьому півдні материка.

Родина веслоногих жаб (Rhacophoridae) має в Ефіопському царстві центр видової розмаїтості — тут живе більш половини з 400 видів цієї великої групи безхвостих земноводних. Деякі роди ендемічні (Megalixalus (бананова жаба), Kassina (кассіна), Chiromantis (хапаючі жаби)), інші є загальними з Капским (Hylambates) або Мадагаскарським (Hyperolius) царством. Родина вузькоротих (Microhylidae), властива вологим тропікам від Південної Америки до Північної Австралії, теж добре представлена в Ефіопському царстві (роди Breviceps, Hemisus, Astylosternus і ін.). До останнього зі згаданих родів відноситься незвичайна волосата жаба (A. robustus), що населяє гірські річки Західної Африки. Справжні жаби (Ranidae) саме в тропічній Африці мають центр розмаїтості. Тут живе, зокрема, і самий великий вид родини — жаба-голіаф (Rana goliath), що досягає довжини 25 см і маси 3,3 кг. Одночасно слід відзначити відсутність квакш (Hylidae).

Мамба західна (Dendroaspis viridis)

З трьох видів крокодилів Ефіопського царства нільський крокодил широко виходить за його межі, але вузькорилий (Crocodylus cataphractus), та тупорилий крокодили (Osteolaemus tetraspis) поширені в Західній і Центральній Африці.

Крокодил тупорилий (Osteolaemus tetraspis)

Крокодил вузькорилий (Crocodylus johnsoni )

Крокодил нільський (Crocodylus niloticus)

Орнітофауна Ефіопського царства включає 67 родин, більшість з них є загальними для Палеарктичного і Орієнтального царствам або взагалі широко поширені по всій земній кулі. Однак тут зустрічаються і представники двох ендемічних рядів — страусів (1 вид) і птахів-мишей (6 видів) — і чотирьох ендемічних родин - китоголови (1 вид), птахів-секретарів (1 вид), туракових (5 родів з 18 видами) і лісових сорокопутів (3 роди з 9 видами). Монотипічна родина молотоголових чапель поширена також на Мадагаскарі, родини рогодзьобів, пікнонотових, птахів-носорогів ріднять Ефіопське царство з Орієнтальним і частково з Палеарктичним, а родини піттових, дронгових, нектарниць, ткачиків, крім того, і з Австралійським. Ефіопське царство можна охарактеризувати як центр різноманітності і ймовірного виникнення птахів-носорогів, нектарниць і ткачиків.

Слід відзначити своєрідність і багатство фауни ссавців Ефіопського царства. Ендемічною є родина видрових землерийок (Potamogalidae), що включає 3 види. Загальними з Капським царством є родина злотокротів, яка, очевидно, походить звідти (близько 20 видів), а також монотипічні родини довгоносиків (Pedetidae). Родина стрибунцевих (Macroscelididae), яка включає ще близько 40 видів, в основному зосереджена в Ефіопському царстві. Кілька видів живуть на крайньому півдні материка, а 1 вид проникає в Палеарктику.

 

Ендемічні для Ефіопського царства: монотипічний ряд трубкозубів, родини лускохвостих (Anomaluridae) (3 роди і 10 видів) (ці гризуни мають хвіст на третину позбавлений хутра і покритий твердими лусками); бегемотів (2 роди і 2 види); жирафів (2 роди і 2 види -окапі і жираф).

Трубкозуб (Orycteropus afer)

Жираф (Giraffa cameleopardalis) (вид занесений в
міжнародну Червону Книгу)

Особливо різноманітні представники родини пусторогих, саме тут лежить осередок їхньої видової різноманітності, і ряд підродин характерний для Ефіопського царства — карликові, гвинторогі, коров'ячі і шаблерогі антилопи, дукери, водяні козли, газелі. Лише окремі види цих груп поширені в Капському царстві, на півдні Палеарктики й в Орієнтальному царстві.

Антилопа карликова (Neotragus pygmaeus) (вид занесений в
міжнародну Червону Книгу)

 

Примітне поширення ламантинів —один вид родини населяє прісні води Африки, а іншим близький вид — басейну ріки Амазонки.

Ряд ящерів, або панголінів (Pholidota), наочно демонструє зв'язки фауни Ефіопського й Орієнтального царств. З 7 видів роду Manis 4 види поширені в континентальній Африці, а 3 види — в Індії й Індокитаї.

Серед хижих ссавців також багато груп, загальних для вищезгаданих царств. Такі як лев, леопард, гепард, каракал, смугаста гієна, звичайний шакал, медоїд і ін. Більшість цих видів заходять також на південь Палеартики. Однак в Ефіопському царстві чимало ендемічних родів хижих — гієнова собака, плямиста гієна, конголезька видра, різні віверрові.

Хоботні представлені в Ефіобському царстві одним ендемічним родом і видом — африканським слоном.
Дамани (ряд Нугаcoidea) є субендемічними — лише 1 з 10 видів ряду проникає на північ за межі царства.

З 5 видів родини носорогів 2 види ендемічні для Ефіопського царства, а 3 — для Орієнтального.

Таким чином, біофілота Ефіопського царства характеризується цілим рядом ендемичних рядів і родин, причому осередок ендемічних форм спостерігається в Конголезькій області, а також на ряді островів, але останні представники ендемічного ядра мають дуже обмежені ареали.
Найбільш молоді і широкі зв'язки простежуються з біофілотами Орієнтального і Палеарктичного царств, зате менш широкі, але більш древні зв'язку виявляються з біофілотою Неотропіків.