Савани

Савани - це переважно трав'янисті угруповання, основу яких складають тропічні злаки висотою від кількох сантиметрів до метра і більше. Сезонна ритміка цих біомів пов'язана з періодичністю випадання опадів. В дощовий сезон – це зелені простори, моря трав, а у сухий – вигорілі й покриті сухими рослинними залишками змертвілі території.

Для злаків, що складають основу угруповань саван, характерний більш чи менш виражений ксероморфізм, їх вегетативні частини представлені щільними дерновинами, рослини щільно вкорінені, їх кореневища довгі, кількість насіння велика.

Деревно-чагарникова флора характеризується потужною кореневою системою, що проникає на значну глибину, навіть при відносно невеликих розмірах надземної частини, на стовбурах наявна товста кірка. Дерева часто низькорослі, іноді із прямими чи покрученими стовбурами та розлогою кроною. Поширена парасолеподібна форма крони. Серед дерев та кущів переважають листопадні форми, але є ї дерева, що не скидають листя в сухий сезон.

В саванах Африки поширені акації, масляна пальма, борасова пальма, пальма дум. В Південній Америці – маврікієва та воскова пальми. у Південно-Східній Азії широко представлені дерева та кущі із бобових, миртових, в Австралії ростуть види евкаліпта й акацій, в саванах південної півкулі велика роль протейних.

Залежно від кількості опадів та тривалості посушливого сезону виділяють ряд основних формацій саван.

Затоплювані савани. Це, як правило, чисті злаковники, що розвиваються в межах долин тропічних рік, що затоплюються один чи два рази в рік на тривалий період. У складі трав'янистих угруповань виділяється група земноводних рослин. Наприклад, один із видів паспалума в ріках басейну Амазонки і Оріноко утворює плаваючі луки, що пульсують разом із підняттям води. До затоплюваних саван відносяться льяноси Венесуели (“кампос інондалес”), “кампос варзея” в пониззі Амазонки, “дамбос” на берегах Конго та інших центральноафриканських рік та верхів'я Нілу. Власне ці савани – інтразональна рослинність територій, що періодично затоплюються.

 

Вологі савани. До них відносяться високотравні угруповання, що зеленіють у вологий сезон і висихають у посушливий, вони можуть включати поодинокі дерева. Трави утворюють два яруси: верхній формують багаторічні кущистими злаками (вони мають висоту 1,5м і більше, довгі та широкі листки), нижній – рослинами, що розвиваються до початку дощового сезону (висота до 0,5 м, рослини мають цибульки, клубні). Деревні види відносяться до пірофітів (мають здатність розсівати насіння після пожеж), висота 6 – 12 м, листопадні, листя м'яке, стовбури покриті товстою корою.

 

Сухі савани. До цього типу відносяться злакові формації, утворені злаками висотою 1 – 1,5 м. Характерне спорадичне розсіяне поширення дерев (висота 5 – 10 м, листопадні, стовбури короткі, покриті товстою кіркою, деревина тверда).

 

Колючі савани. Ці формації значно більш ксероморфні. висота трав – 30 – 50 см. Переважають ксероморфні твердолистяні і вузьколистяні злаки, що ростуть на деякій відстані одне від одного. Характерна домішка чагарників, але зустрічаються і поодинокі низькорослі дерева (колючі із сукулентними стовбурами).

Затоплювані савани (Пд. Америка)

Деревно-чагарникові вологі
савани (Африка)

Сухі савани (Африка)

Біоми саван розміщені між дощовими лісами та пустелями, тому спостерігається міграція тваринного населення і є ряд спільних видів.

Провідну роль в утилізації рослинної маси відіграють терміти.

Терміти (Африка)

Термітник

Страус нанду (Пд. Америка)

Земляна білка (Африка)

В деревно-чагарникових саванах поселяються дамани – невеликі тваринки, що зовні нагадують гризунів, але насправді відносяться до ряду, що близький до копитних та слонів.
В Південній Америці живе найбільший у світі гризун – капібара, що живе на затоплених луках.

Дамани (Африка)

Капібара (Пд.Америка)

Найбільший вплив на рослинність чинять великі травоїдні тварини, об'єднані під назвою “крупні копитні”, сюди входять хоботні, непарнокопитні та парнокопитні. Найхарактерніші угруповання копитних в савані – це великі стада антилоп: гну, газелі Томсона та Гранта, спрінгбоки та ін. Стада антилоп часто супроводжують зебри.

Зебри (Африка)

Бородавочники (Африка)

Білі носороги

Чорний носоріг

Африканські слони можуть пастись на відкритих просторах або ж об'їдати дерева на висоті 2 – 4 м.

На об'їданні дерев спеціалізуються жирафи, маючи довгу шию, витягуючи майже півметровий язик і навіть стаючи навшпиньки, вони пасуться на кроні акацій.

В австралійських саванах функцію копитних відіграють кенгуру. В евкаліптових і акацієвих саванах живе сірий кенгуру, а в більш посушливих варіантах – рудий кенгуру.

Велика різноманітність рослиноїдних тварин зумовила різноманітність хижаків.

На поїданні термітів і мурах спеціалізуються гігантський мурахоїд, і кілька видів броненосців (Пд. Америка), сумчастий мурахоїд чи намбат (Австралія).

В Пд. Америці живуть оцелот, саванова лисиця тагривистий вовк. В південноазіатських саванах крім майже винищеного азіатського лева, живуть гієни та шакали. Австралійські савани вже в історичні часи були заселені собакою дінго.

Собака дінго (Австралія)