Різко виражена сезонність фізичних факторів середовища призводить до відповідної сезонності геохімічних процесів. В період дощів панує промивний режим ґрунтів, в період посухи ґрунти висихають і відбувається підтягування солей до поверхні. В той же час засолення верхніх горизонтів не є характерним, воно може проявлятьсь лише в найпосушливіших районах, що періодично затоплюються дощами і мають поганий дренаж через материнські породи тяжкого механічного складу. У відкритих саванах ґрунти збіднені гумусом порівняно із лісами, що поширені в тих самих кліматичних умовах. Періодичне перезволоження і висушування призводить до утворення на невеликій глибині ущільненого залізистого горизонту червоного кольору, який при ерозії часто виходить на поверхню. Такі ґрунти бідні на азот та фосфор, одночасно вміст алюмінію може бути збільшеним, що діє пригнічуюче на багато деревних рослин. Під рідколіссями і лісосаваними утворились червоно-коричневі ґрунти, під типовими саванами – червоно-бурі, а під опустеленими – червонувато-бурі фералітні грунти саван.
