Трав'янисті угруповання помірних широт

Ксерофільні трав'янисі угруповання помірного та субтропічного поясів мають різні назви: в Євразії - степи, в Північній Америці – прерії, Південній Америці - пампа, в Новій Зеландії – туссоки. Ці угруповання чи не найбільше змінені людиною, тепер вони, як правило, розорані, їх місце зайняли посіви сільськогосподарських культур та пасовища для свійських тварин.

Основу рослинного покриву трав'янистих угруповань формують різноманітні злаки. Так, в Євразії на великих просторах поширені типчак, різні види ковили, бромусу, у більш посушливих південних районах помітну роль починають відігравати різні види полину та представники родини складноцвітих (пижмо), чи маревих.


Типчак (Festuca sulcata )


Ковила периста (Stipa pennata)

З іншого різнотрав'я навесні та влітку помітні представники лілійних (тюльпани, крокуси), іриси (півники), примули, піони, шавлія, чебрець, анемони.

Піон тонколистий (Paeonia tenuifolia)

Тюльпан степовий (Тulipa gesneriana )

Прерії Пн. Америки із сходу на захід поділяють на високотравні, змішані та низькотравні. У високотравних преріях домінує костриця або ковила та пирій, в середній частині високотравні прерії складені в основному кількома видами бородача та проса, в південній частині з'являються тропічні за походженням форми. Змішана прерія – перехідне угруповання від високотравних до низькотравних прерій. Із високих злаків переважає ковила, із низьких – трава грама та бізонова трава. Низькотравні прерії більш одноманітні з півночі на південь. Домінують трава грама та бізонова трава, помітна домішка полину та низькорослих кактусів із роду опунція (опунція повзуча поширена майже до Канади).

Пампа відрізняється більш теплою зимою. Тут домінують види ковили, бромусу, тонконогу. Зазвичай трапляються паспалум, просо, трясучка, перлівка, густяник. Із різнотрав'я поширені паслін, миколайчики, квасниця, люпин, піщанка, жовтозілля. Для пампи характерні туссоки – щільні великі дерновини, які утворені травою (різні види проса, тонконогу та ін.)

Тварини степів, прерій та пампи пристосовуються до досить жорсткого гігротермічного режиму (посушливий період змінюється холодною зимою), тому більшість тварин (особливо мешканці ґрунту) змушені обмежувати свою активні весною та частково літом, взимку багато впадає в анабіоз, а в період посух перебувають в стані напівпокою, більшість птахів здійснюють сезонні міграції.

Зелену масу поїдають численні гризуни, які риють підземні поселенні із складної системи нір. В Євразії поширені суслики (рудуватий, червонощокий), в сибірському секторі степу збереглись великі поселення байбака (сурка звичайного). Прерії населяють лугові собачки, в пампі цю нішу заповнюють віскачі.

Віскачі (Пд. Америка)


Сурки звичайні



Луговий собачка (Пн.Америка)

Іншу групу складають гризуни, які живляться підземними частинами рослин – кореневищами, цибулинами, вони майже не виходять на денну поверхню, тому в значній мірі втратили зір (очі можуть бути взагалі відсутні або дуже маленькі). В степах це - цокор (алтайські та монгольські степи), сліпаки, в преріях – гофери, в пампі – туко-туко.


Алтайський цокор (Азія)


Туко- туко (Пд. Америка)

Рослинність використовують в їжу копитні. В степах Євразії кілька віків назад можна було побачити стада диких турів, сайгаків, тарпанів, степових зубрів.
Тепер степи майже повністю освоєні людиною, останні тури були вбиті у Х VII ст., останній дикий тарпан був вбитий у 1879 р. Популяції зубрів вдалося відновити, але вони заселили лісові заповідники, популяцій степових зубрів наразі не існує.
Сайгаків вдалося зберегти, вони населяють степи Поволжжя та Казахстану.


Сайгак (Євразія)

Фоновим ландшафтним видом прерій є бізон, який в кінці ХІХ ст. був майже винищений, тепер його популяція більш менш відновлений. Крім бізонів тут живуть вилороги, які населяють також напівпустелі та пустелі Пн.Америки.
Значно поширені в преріях були колись мустанги - нащадки здичавілих коней, завезених європейцями

Вилороги


Бізон (Пн. Америка)
В пампі характерним видом є безгорбий верблюд гуанако. Окрім нього зберігся пампасний олень.


Гуанако (Пд.Америка)


Пампасний олень (Пд.Америка)
Рослиноїдні птахи трав'янистих угруповань представлені сірими куропатками, перепелами, в преріях – луговим , каліфорнійськими перепелами, віргінськими перепілками.

Сіра куропатка

Віргінська перепілка

Фоновим всеїдним птахом степів є жайворонок, із великих птахів поширені дрофи, стрепети.


Дрофа


Стрепет

Хижаки представлені комахами, плазунами (степова гадюка – степи, гримучі змії – прерії, каскавела - пампа).


Гримучник техаський

Каскавела
Хижі птахи степів – канюки, степовий орел, беркут, могильник, прерій – американська пустельга, вилохвостий коршун, який поширений і у пампі.

Канюк

Пустельга американська

Хижі ссавці живляться переважно гризунами, лише степові вовки колись полювали на копитних. Крім вовків в степах поширені лисиці, тхори, ласки. В преріях живуть койоти, довгохвості ласки, американські лисиці, в пампі – пампасна лисиця, гривистий вовк, патагонська ласка.


Чорноногий тхір (Пн. Америка)

Гривистий вовк (Пд.Америка)


Койот (Пн.Америка)



Американська лисиця (Пн.Америка)