Тундра та полярні пустелі

В Євразії та Пн.Америці на північ від межі лісу порстягаються тундри, що утворюють єдину циркумбореальну зону. Найважливішим екологічним фактором в умовах тундри є сніговий покрив, оскільки взимку при низьких температурах і сильних вітрах існування рослин можливе тільки під його захистом. Висота рослин часто визначається потужністю снігового покриву. Поширення вічної мерзлоти зумовлює формування кріогенних форм рельєфу, а також заболочування в термокарстових пониженнях. Тундрові рослини – кріофіти – пристосовані до короткого і прохолодного вегетаційного періоду і низької температури ґрунту. Вони низькорослі, приземисті, для багатьох чагарничків характерні подушкоподібні та сланкі форми росту. Для рослин характерна вегетативна рухливість. Це призводить до утворення латок. Завдяки низькорослості тундрові рослини взимку покриваються снігом, який захищає їх від вимерзання, а влітку їх надземні органи опиняються в найбільш прогрітому шарі повітря.

В тундрі зростає значення лишайників та мохів. Суцільний моховий покрив чинить вплив на температурний режим ґрунту і глибину сизонного розтавання і, значить впливає на умови проживання інших рослин. Лишайники впливають менше на ґрунтові умови, але негативно впливають на трави і чагарники.
Тундри поділяють на: лишайникові, мохові, чагарникові, пухівково-осокові та ін. Флора тундр бідна, але склад її різноманітний. Велику роль відіграють гіпоарктичні, арктичні, арктоальпійські рослини.


Чагарникова тундра
За кліматичними умовами тундри поділяють на: субарктичні, арктичні і високоарктичні (останні інколи відносять до полярних пустель). Межа між субарктичними і арктичними тундрами проводиться за наявністю гіпоарктичних чагарників (береза карликова, брусниця, водянка, багно), ознакою арктичних тундр є наявність таких видів як: верба полярна, дріада та ін. Із мохів поширені види хілокоміум, багатоніжкові.


Брусниця (Vaccinium vitisidaea)


Береза карликова (Betula nana)
Із трав'янистих рослин характерні види осоки, пухівка, полярний мак, каменеломки, дріади.

Дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala)

Пухівка багатоколоскова (Eriophorum polystachyon)

 

У тундрах південної півкулі, поширених в основному на островах, поширені різні види злаків та різнотрав'я, що утворюють високі подушки та дернини (азорелла, ацена, кергеленська капуста). Поширені також папороті плауни, лишайники, чагарники відсутні, роль мохів мала.

В полярних пустелях Антарктиди поширені мохові, лишайниковомохові і водоростеві угрупування, із квіткових рослин є лише два види (луговик (щучник) антарктичний та колобантус товстолистий).

Азорелла трироздільна

Луговик антарктичний (Антарктида)

Колобантус товстолистий (Антарктида)

Більшість тварин активні лише в літні місяці, решту часу – перебувають в стані анабіозу (безхребетні) чи сплячки (сурки суслики). Частина тварин мігрує в південні широти, лише деякі тварини активні цілий рік (леммінги, деякі полівки, частково північні олені, зайці-біляки, песці, білі куропатки, вовки, полярні сови.


Білі куропатки


Полярна сова

В грунтово-підстилковому ярусі живуть дрібні, круглі черви- нематоди, кліщі – гамазиди, дощові черв'яки (ейзенія, Норденшельда), личинки комарів, мошок. Із комах поширені також джмелі, мухи –журчалки. Зелену масу споживають дрібні гризуни – лемінги (норвезький, сибірський, копитний, гудзонський, бурий, комірцевий), полівки (Мідденфорда, північносибірська), пищухи. Лемінги живляться листям, пагонами і корою чагарників взимку, а влітку – ягодами, грибами, лишайниками. Полівки їдять в основному зелені частини і кору рослин. Інтенсивність розмноження цих тварин дуже велика: лемінги – 2-3 виводки по 5 – 6 малюків, полівки – 3 – 5 виводків по 6 – 10 малюків.

 


Лемінг комірцевий (Dicrostonyx groenlandicus)



Пищуха

В кам'янистих тундрах зустрічаються суслики (довгохвостий, гірськотундровий) та сурки.


Суслики довгохвості (Citellus undulatus)

Сурок (Marmota bobak)
В тундрі значно поширений північний олень. Влітку він живиться трав'янистими рослинами, пагонами чагарників, грибами, ягодами, іноді можуть схопити лемінга чи з'їсти пташиний виводок. Взимку ці копитні живляться ягелем – це види кладонії (оленяча кладонія) та цетрарії (ісландська цетрарія).


Оленяча кладонія (Cladonia rangiferina)

Північний олень (Rangifer tarandus)

В гірських тундрах живе сніжний баран. На північному побережжі Пн. Америки та Гренландії живе мускусний вівцебик, який в 20 столітті був завезений і в Європу, на Аляску, Північ Азії.


Сніговий баран (Ovis canadensis)

Мускусні вівцебики (Ovibos moschatus)
Споживачами зеленої маси в тундрах є також і птахи. Біла і тундрова куропатки живляться листям, бруньками і ягодами. Ці птахи змінюють літній пістряво-коричневий одяг на зимовий білосніжний. Більшість тундрових птахів перелітні. Із лебедів для тундри характерний тундровий лебідь, із гусей – білолобий і пискулька, із казарок – чорна, червонодзьоба, канадська. Багаточисельний в тундрі також червонодзьобий коньок, на кам'янистих місцях живе рогатий жайворонок.

Казарка канадська (Branta canadensis)

Гуси білолобі (Anser albifrons)

Найпомітніші пернаті тундри – кулики, їх видова різноманітність дуже велика. Найхарактерніші – ржанки, зуйки, пісочники, турухтан, куличок-лопатень, бекасові веретенники та ін.

Гніздяться в тундрі також деякі представники чайкових – поморники (довгохвостий), рожева і вилахвоста чайки. Поморники їдять лемінгів, яйця пташенят інших птахів, чайки – комахами, личинами, а підчас зимових кочувань – дрібною рибою і морськими ракоподібними.

До тварин – зоофагів відносяться хижі нематоди, павуки, жужелиці, мурахи (полярна мураха). Пернаті і чотириногі хижаки тундри представлені полярною совою, сапсаном і кречетом, песцем, тундровим вовком. Сова живиться гризунами, песець грабує гнізда птахів, полює на гризунів і птахів, іноді їсть ягоди, зелени частини рослин. Тундровий вовк полює на північних оленів, гризунів, гусей. Сапсан і кречет полює на різних птахів та гризунів. В тундру із тайги проникає також росомаха.

На полярних узбережжях Арктики живе найбільший хижак - білий ведмідь.


Білі ведмеді

Малюк песця (Alopex lagopus)
На скелястих морських узбережжях формується великі скупчення птахів на гніздування – пташині базари. Найбільш масовими є тонкодзьоба і товстодзьоба кайри, а також чайки (чайка- мойовка), гаги, крачки.


Кайри тонкодзьобі (Uria aalge)


Кайри товстодзьобі (Uria lomavia)

Крачка

Гага
В деяких районах на кам'янистих берегах і піщаних косах утворюють великі лежбища морські ссавці – моржі, гренландські тюлені.


Морж


Гренландський тюлень

На островах Субантарктики гніздяться гігантський буревісник, капський голубок, ржанки, великий поморник.

Великий поморник (Stercorarius skua)

Гігантський буревісник (Macronectes giganteu)
Типовими птахами Субантарктики є пінгвіни. Вони мають густе пір'я, їх крила пристосовані до плавання у воді. Найпоширенішими є пінгвіни Аделлі та імператорські (найбільші із пінгвінів).


Імператорські пінгвіни (Aptenodytes forsteri)

Пінгвіни Аделлі (Pygoscelis adeli)
На ряді островів є лежбища морських слонів, південних морських котиків, тюленів (Уедделла, крабоїд), морський леопард. Всі вони використовують сушу лише для розмноження, а годуються в морі . Морські ссавці мають потужний шар жиру, що захищає їх від холодних вод . Морський котик для захисту від холоду має також густий волосяний покрив, тюлені мають невеликий волосяний покрив, який утримує плівку води ( вона ніби костюм водолаза зменшує втрату тепла).

Дитинча морського котика

Морський слон