Тести з біогеографії (розроблені доц. Питуляк М.Р.)

Фауна, фауністичне районування
1. Фауна – це ...
а) історично складена сукупність видів тварин певної території;
б) історично складена сукупність видів рослин;
в) історично складена сукупність видів всіх живих організмів.
2. Назвіть принципи, які покладені в основу фауністичного районування
а) зональності, азональності;
б) географо-генетичної гетерогенності, зональності;
в) кліматичних умов, зональності.
3. Найвищою одиницею фауністичного районування є:
а) царство;
б) область;
в) регіон.
4. Виділяють такі типи фаун:
а) материкову, острівну, океанічну;
б) зональну, азональну;
в) реліктову, материкову, зональну.
5. Одиницями фауністичного районування є:
а) царства, області, підобласті, округи;
б) області, підобласті, райони;
в) регіони, райони, округи.
6. Назвіть фауністичні царства суходолу:
7. Основними рисами фауни Австралійської області є:
8. Характерним представником фауни Австралійського царства є:
9. Характерними представниками птахів у Неотропічному царстві (області) є:
10. Назвіть характерних савців Неотропічної області (царства):
11. Основні риси фауни Ефіопського царства (області):
12. Основні риси фауни Індо-Малайської області (багатство фауни, материковий характер):
13. Основні риси фауни Голарктичного царства (області).

Флора, флористичне районування
1. Історично складена сукупність видів рослин це –
а) рослинність;
б) рослинний світ;
в) флора;
г) фауна.
2. Процес становлення флори певної території це –
а) флорогенетика;
в) флорогенез;
в) фітогенез.
3. Види, що входять до складу флори і мають подібні ареали становлять:
а) географічний елемент флори;
б) генетичний елемент флори;
в) систематичний склад флори.
4. Види, що мають спільне походження становлять:
а) географічний елемент флори;
б) генетичний елемент флори;
в) систематичний склад флори.
5. Види, які виникли та існують на певній території, з часу становлення даної флори називають:
а) автохтонами;
б) алохтонами;
в) конкретними.
6. Види, які виникли за межами даної флори і проникли на її територію внаслідок розселення називають:
а) автохтонами;
б) алохтонами;
в) конкретними.
7. Одиниці флористичного районування називають
а) фітохоріонами;
б) провінціями;
в) царствами.
8. Основними одиницями флористичного районування є:
а) царство, область, провінція, округ;
б) царство, під царство, область, район;
царство, область, провінція, район.
9. Територію, що характеризується ендемічними таксонами вищих категорій, зокрема родин і порядків та своєрідністю флори в цілому називають:
а) царством;
б) провінцією;
в) областю.
10. Території, що характеризуються своєрідністю флори та високим родовим і видовим ендемізмом називають:
а) царством;
б) провінцією;
в) областю.
11. Флора суходолу Землі поділяється на 6 царств:
12. Назвіть ендемічні родини Голарктичного флористичного царства.
13. Де в Циркумбореальній області зростає найбільша кількість ендемічних родів рослин?
14. Назвіть ендемічні роди (4-5) Східно-Азіатської флористичної області.
15. Яка територія належить до Сахаро-Аравійської флористичної області?
16. Назвіть підцарства в складі Палеотропічного флористичного царства.
17. Назвіть області в складі Неотропічного царства.
18. Ендемічна рослина пустелі Наміб це - ...
19. Назвіть найменше за площею флористичне царство.
20. Видовий ендемізм флори Капського царства сягає .... %.
21. Видовий ендемізм флори Австралійського царства сягає %.
22. У флорі Австралії відсутні родини:
23. Характерними елементами флори Австралії є:
24. До складу Океанічного царства входить 3 океанічні області:

Біосфера
1. Біосфера це –
а) організми, що населяють земну поверхню;
б) оболонка Землі, яка заселена живими організмами;
в) сукупність живих організмів Землі.
2. Пара біосфера це –
а) область поширення живих організмів;
б) області біосфери, в межах яких життя існує у стані спокою або не існує взагалі;
в) області біосфери, в яких активно співіснують живі організми.
3. Особливостями біосфери є:
а) наявність живої речовини, джерела енергії – сонячна і внутрішня енергія Землі;
б) наявність речовини в трьох агрегатних станах, кругообіг речовини та енергії, джерело енергії – сонячна енергія;
в) наявність речовини в трьох агрегатних станах, кругообіг речовини та енергії, джерела енергії – сонячна та внутрішня енергія Землі.
4. Біомаса це –
а) загальна маса живих організмів, що припадає на одиницю площі чи об’єму;
б) загальна маса особин одного виду, груп, або всього угруповання живих організмів;
в) маса речовин та енергії, яка утворюється в процесі фотосинтезу рослин.
5. Основна біомаса рослин знаходиться:
а) на суходолі, в зонв вологих тропічних лісів і лісів помірного поясу;
б) на суходолі, в зоні степів і лісостепів;
в) у Світовому океані.
6. Вперше визначення біосфери, як особливої оболонки було запропоноване ....
а) Ж.Б. Ла-Марком;
б) В.І. Вернадським;
в) Е. Зюссом.
7. Основні положення вчення про біосферу розробив ....
а) В.І. Вернадський;
б) А. Гумбольдт;
в) Е. Зюсс.
8. Основна біомаса тварин знаходиться:
а) у водах Світового океану;
б) у прибережній смузі суходолу і Світового океану;
в) на суходолі, в зоні вологих тропічних лісів.
9. Продуценти це –
а) автотрофні організми, які синтезують органічні сполуки;
б) гетеротрофні організми, які синтезують органічні сполуки;
в) організми, які живляться органічною речовиною.
10. Консументи це –
а) фітофаги, тобто рослиноїдні організми;
б) організми, які живляться мертвою органічною речовиною;
в) організми, які живляться органічною речовиною.
11. Редуценти ...
а) хижаки і паразити, що споживають рослинні організми;
б) організми, які живляться мертвою органічною речовиною;
в) тварини, мікроорганізми, паразити.
12. Біомаса рослин на суходолі становить:
а) 6,4 ? 1018 г;
б) 1,1 ? 1015 г;
в)29,9 ? 1015 г.
13. Редуценти це –
а) бактерії, гриби, мікроорганізми;
б) хижаки, паразити, бактерії;
в) мікроорганізми, гриби, бактерії.
14. Ким і коли було введено термін “ноосфера?”:
а) Е. Зюссом – 1875 р.;
б) Ж.Б. Ла-Марком – 1845 р.;
в) Е. Леруа – 1927 р.
15. Ноосфера –
а) оболонка Землі, заселена живими організмами;
б) сфера взаємодії природи і суспільства, в якій розумова діяльність стає визначним фактором розвитку;
в) поступовий розвиток живої речовини в біосфері.
16. Оболонка життя на Землі – це:
а) атмосфера;
б) літосфера;
в) гідросфера;
г) біосфера.

Екологічна географія
1. Фактори середовища – це:
а) елементи середовища, які впливають на ті чи інші організми;
б) умови існування тих чи інших організмів;
в) вплив живої природи.
2. Екологічні фактори за походженням і характером дії поділяють на:
а) абіотичні, фітогенні і зоогенні;
б) абіотичні, біотичні, антропічні;
3. До абіотичних факторів належать:
а) кліматичні, едафічні, орографічні;
б) гідрологічні, біотичні, орографічні;
в) кліматичні, едафічні, орографічні, гідрологічні.
4. Еврибіотичні організми – це:
а) організми, які існують при широкій амплітуді фактора;
б) організми, які існують при вузькій амплітуді фактора;
в) організми, які існують при мінімальному значенні фактора.
5) Стенобіонтні організми – це:
а) організми, які існують при широкій амплітуді фактора;
б) організми, які існують при вузькій амплітуді фактора;
в) організми, які існують при мінімальному значенні фактора.
6. За відношенням до світла організми поділяються на:
а) світлолюбні, тінелюбні, ті невитривалі;
б) тінелюбні, освітлені, ті невитривалі;
в) світло витривалі, освітлені, тінелюбні.
7. Фотоперіодизм –
а) тривалість дня і ночі в тропічних широтах;
б) тривалість і характер чергування дня і ночі;
в) зміна тривалості дня і ночі в помірних і холодних широтах.
8. Як називають організми, що існують при значних коливаннях температури?
а) евритермні;
б) гомеотермні;
в) гетеротермні.
9. Фітогенний фактор – це:
а) вплив рослин на тварину;
б) вплив рослин на рослину;
в) взаємодія рослини і тварини.
10. Інтродукція – це:
а) комплекс засобів захисту рослин;
б) переселення живих організмів в межах ареалу;
в) переселення живих організмів за межі природного ареалу та адаптація до умов існування.

Ареал
1. Хорологія –
а) вчення про види;
б) вчення про ареал;
в) вчення про флору.
2. Територію, в межах якої поширений певний таксон чи біоценоз називають:
а) ареалом;
б) флорогенезом;
в) місцезнаходженням.
3. За площею ареали є:
а) космополітичні, реліктові, ендемічні;
б) космополітичні, диз’юнктивні, ендемічні;
в) космополітичні, стрічкові, плямисті.
4. Ареали видів, які заселяють не менше ніж ? поверхні суходолу або акваторії Світового океану називають:
а) диз’юнктивними;
б) реліктовими;
в) космополітичними.
5. Види із значним поширенням називають:
а) еврихорними;
б) стенохорними;
в) космополітичними.
6. Організми, обмежені в своєму поширенні називають:
а) еврихорними;
б) стенохорними;
в) космополітичними.
7. Види, обмежені в своєму поширенні незначною територією або кількома пунктами називають:
а) ендемічними;
б) реліктовими;
в) еврихорними.
8. Види, угруповання рослин чи тварин, що збереглися як залишки флор і фаун минулих геологічних часів називають:
а) ендеміками;
б) реліктами;
в) палеоендеміками.
9. Ареали, в межах яких вид зустрічається лише в окремих пунктах віддалених один від одного називають:
а) ендемічними;
б) окремими;
в) диз’юнктивними.
10. За формою ареали є:
а) суцільні, розривні, стрічкові, крапкові;
б) суцільні, ендемічні, космополітичні;
в) розривні, стрічкові, голарктичні.
11. Основними причинами диз’юнкцій є:
а) переміщення організмів;
зміна кліматичних умов, тектонічні рухи, антропогенна діяльність;
в) зміна едафічних умов, гідрологічних, тектонічних.
12. Межі ареалів є:
а) рухомі, стативні;
б) прогресивні, ендемічні, реліктові;
в) прогресивні, регресивні, диз’юнктивні.
13. Основними методами картування ареалів є:
а) методи балансів, контурний, стрічковий;
б) методи сітки, контурний, крапковий;
в) методи сітки, балансів, значків.
14. Область первинного поширення виду називають:
а) центром походження виду;
б) центром різноманітності форм;
в) зоною виникнення виду.
15. Диз’юнкції бувають:
а) суцільні і переривчасті;
б) материкові і гірські;
в) внутрішньо- і міжконтинентальні.
16. Частину ареалу, в якій змінність даної систематичної одиниці найбільша називають:
а) зоною песимуму;
б) центром походження виду;
в) центром різноманітності форм.
17. Частину ареалу, в якій спостерігається позитивний баланс чисельності особин називають:
а) зоною оптимуму;
б) зоною песимуму;
в) нейтральною зоною.
18. Частину ареалу, в якій негативний баланс чисельності особин називають:
а) зоною оптимуму;
б) зоною песимуму;
в) нейтральною зоною.

Центри походження культурних рослин і тварин
1. Назвіть центри походження культурних рослин в Євразії.
2. Назвіть центри походження культурних рослин в Центральній і Південній Америці.
3. Ким на початку ХХ ст. встановлено центри походження культурних рослин?
а) Ч. Дарвіном;
б) М.І. Вавиловим;
в) А. Де-Кандолем.
4. Назвіть рослини, що походять з Південноазіатського тропічного центру.
5. Назвіть рослини, що походять з Східно азіатського центру.
6. Назвіть рослини, що походять з Південно-Західного центру.
7. Назвіть рослини, що походять з Середземноморського центру.
8. Назвіть рослини, що походять з Абіссінського центру.
9. Назвіть рослини, що походять з Центральноамериканського центру.
10. Назвіть рослини, що походять з Андійського центру.
11. На які групи поділяють культурні рослини за їх походженням і віком?
12. Яку площу займають первісні області видоутворення культурних рослин?
13. В якій частині земної кулі виникло найбільше культурних рослин?
14. Назвіть центри приручення свійських тварин в Євразії.
15. Країни Близького Сходу і Середземноморського узбережжя були батьківщиною для:

Біоценоз
1. Біоценоз це –
а) єдність рослинності і тваринного населення;
б) сукупність рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, що заселяють біотон;
в) сукупність угруповань рослин і тварин в межах суходолу.
2. Ким був запропонований термін “біоценоз”?
а) Пагоським І.К.;
б) Сукачовим В.М.;
в) Мебіусом К.
3. Загальна кількість видів в біоценозі – це:
а) видове багатство;
б) видова насиченість;
в) структура біоценозу.
4. Кількість видів, що припадає на одиницю площі біоценозу це-
а) видове багатство;
б) видова насиченість;
в) структура біоценозу.
5. Види, які чисельно переважають в біоценозі над іншими, називають:
а) домінантами;
б) полідомінантами;
в) едифікаторами.
6. Структуру біоценозу та умови існування в ньому визначають види:
а) домінанти;
б) едифікатори;
в) асектатори.
7. Видами-супутниками називають:
а) асектатори;
б) монодомінанти;
в) едифікатори.
8. Вертикальна структура біоценозу це –
а) мозаїчність;
б) ярусність;
в) консорції.
9. Мозаїчність біоценозу це -:
а) горизонтальна структура;
б) вертикальна структура;
в) топічні зв’язки.
10. В біоценозі є зв’язки:
а) трофічні, детритні, форичні;
б) трофічні, тропічні, форичні, фабричні;
в) трофічні, топічні, форичні, фабричні.
11. Ланцюги живлення в біоценозі:
а) пасовищні, детритні, трофічні;
б) пасовищні, редуцентні, продуцентні;
в) пасовищні, детритні.
12. Консорції –
а) система різнорідних організмів, що заселяють певну частину суходолу;
б) система організмів, пов’язаних спільною життєдіяльністю;
в) система організмів, що належать до однієї життєвої форми.
13.Відносини між організмами біоценозу, які сприяють переміщенню одних видів іншими називають:
а) форичні;
б) фабричні;
в) тропічні.
14. Трофічні зв’язки в біоценозі це -
а) харчові зв’язки;
б) прямі зв’язки;
в) опосередковані.
15. Зміна біоценозів в просторі та часі це -
а) динаміка біоценозів;
б) сукцесії;
в) сипузії.
16. Багаторічні зміни, що призводять до заміни одного біоценозу іншим це -
а) сукцесії;
б) консорції;
в) сипузії.
17. Причини сукцесій
а) зовнішні і внутрішні
б) кліматичні, домінантні
в) форичні, фабричні.
18. Формування нових біоценозів на місці знищених це -
а) первинні сукцесії;
б) вторинні сукцесії;
в) внутрішні сукцесії.
19. Структурними частинами біоценозу є:
а) зооценоз, фітоценоз, мікоценоз, мікроценоз;
б) зооценоз, асектатори, едифікатори;
в) домінанти, асектатори, едифікатори.
20. Біоценози, що характерні для даної зони і формуються на плакорах називають:
а) типовими;
б) зональними;
в) широтними.
21. Інтразональні біоценози представлені:
а) у всіх зонах Землі;
б) у всіх зонах Землі або в деяких із них;
в) в окремих зонах Землі.
22. Перша схема ідеального континенту була складена:
а) Кеппелом В.;
б) Тролем К.;
в) Вальтером Г.
23. Схеми, що відображають зв’язок рослинного покриву з особливостями клімату, незалежно від положення берегової лінії називають:
а) типовими континентами;
б) ідеальними континентами;
в) кліматичними.