У нашому виші відбулась Міжнародна наукова конференція, присвячена 145 річниці від дня народження Володимира Гнатюка



У нашому виші відбулась Міжнародна наукова конференція, присвячена 145 річниці від дня народження Володимира Гнатюка



Цими днями минає 145 річниця від дня народження Володимира Гнатюка — історика і теоретика фольклористики, етнографа, громадського діяча, який майже півстоліття всебічно досліджував народні звичаї, обряди, промисли українців, фахово вивчав етногенез українського народу. З цієї нагоди 25-26 травня у нашому виші відбулась Міжнародна наукова конференція «Володимир Гнатюк і його роль у розвитку української національної культури».


Надзвичайно цікавим та інформативним було пленарне засідання. Були висвітлені такі теми: «Франко у національному товаристві Тараса Шевченка та поза ним» Гнатюк М. І., «Фольклор як ідеологічний код (на матеріалі невольничої поезії Ігора Калинця) Лановик М. Б., «Володимир Гнатюк на «перехресних стежках» української літератури» Куца О. П., «Символіка назв кольорів в українському дискурсі» Бабій І. М. Справді, Володимир Гнатюк був невтомним трудівником і відіграв велику роль в історії української науки. Іван Франко характеризував Гнатюка як «феноменально щасливого збирача усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівнявся ніхто».  Черемшинська Романа Степанівна стверджує, що дослідник зібрав десятки тисяч пісень, коломийок, казок, легенд, які разом зі збірками Вацлава з Олеська, Якова Головацького, Володимира Шухевича, Філарета Колесси становлять основу народної творчості українців.


«Конференція, яку проводить Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка є дуже потрібна, бо постать академіка, вченого, громадського діяча мусить стати предметом глибокого дослідження. Ми маємо серйозні роботи і Михайла Яценка, і інших авторів, про які вже згадували сьогодні. Але я думаю, що у звязку з тим, що ми вивчаємо комплексно українську культуру, українську літературу, науку кінця ХІХ – початку ХХ століття, то без сумніву, що без постаті Володимира Гнатюка не може бути такого осмислення. Я вважаю, що конференція має дати відповідь на ці надзвичайно важливі завдання. Особисто мене найбільше цікавить співпраця Франка і Гнатюка. Розуміємо, що сьогодні Каменяра треба прочитувати по-новому і це робиться впевнено, хоч не завжди, можливо, добре. Я маю дуже багато своїх застережень, але наша конференція досягла успіху, нормального звучання і я дуже вдячний ТНПУ ім. В. Гнатюка за запрошення на цю подію і за те, що ми часто зустрічаємося на різних імпрезах і у Тернополі, і у Львові. Тож ця співпраця має продовжуватись» − вважає доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Гнатюк Михайло Іванович.


А доктор філологічних наук, професор нашого вишу Куца Ольга Павлівна вважає: «Це незавершена конференція. Ця конференція повинна тривати, тому що ми маємо патрона, яким треба пишатися. Володимир Гнатюк був людиною високої моралі, великої відповідальності та жертовності. Справа в тому, шо він, як ніхто інший з наших видатних українських діячів завжди залишався в тіні. І це робилося свідомо, бо все було для справи. Він мислив україноцентрично, але не поза звязками з іншими народами. Я думаю, що настає пора проводити конференції вузькоспеціалізовані: Володимир Гнатюк у словянському світі, Володимир Гнатюк у європейському світі, Володимир Гнатюк в морально-етичному вимірі. Я думаю, що нашому педагогічному вузу, який має потужні наукові спеціалізовані ради пора зайнятися питанням вивчення його педагогічної спадщини. В Гнатюка є цілий ряд праць, висловлювань, міркувань, які стосуються школи. Йому був добре відомий такий аспект як викладання у гімназіях, зокрема, Тернопільської області, Тернопільської гімназії. Гнатюк багато уваги приділяв вищій школі і мені здається, що педагогічний аспект у його діяльності теж повинен виходити на перше місце. Отже, практика таких конференцій – це практика класична. Але зараз у світі на перше місце виходять вузькоспеціалізовані зібрання. І в нас є цілий ряд тем, які ми можемо окреслити. Також ми роздумуємо над спецкурсом, який би проводився на інших факультетах, адже вважаємо, що про діяльність такої великої постаті, на честь якої названий наш університет, має знати кожен студент».


«Конференції, присвячені памяті визначних людей, уродженців нашого краю стали традиційними на факультеті філології та журналістики. До таких належить і ця, присвячена 145-річчю від дня народження Володимира Гнатюка. Вона в нас теж проходить уже не вперше. До неї долучається і керівництво університету, і інші факультети. Але все ж таки, ми б хотіли більш масового залучення, ширшої аудиторії, бо вважаємо, що не має бути людей, які б залишалися осторонь і не хотіли дізнатися більше інформації про постать Володимира Гнатюка. Подібні конференції ми проводимо щорічно, згадуючи память Уласа Самчука, Бориса Харчука, Богдана Лепкого. Ми маємо чим пишатися. Окремо хочемо подякувати керівництву за сприяння в реконструкції та оновлені музею Гнатюка, який діє саме на факультеті філології і журналістики. Ми завжди раді бачити гостей у музеї і стараємось оновлювати експозиції. Сьогодні ми домовились з директором музею у Веселові, щоб надати інформацію про Остапа Черемшинського − людину, яка багато років очолювала цей музей, яка пропагувала творчість Гнатюка в Україні. Він зібрав 1000 публікацій щодо діяльності нашого дослідника і заслуговує на те, щоб ми його згадали у нашому музеї. Ми вдячні тим, хто приїхав сьогодні на нашу конференцію, яка охоплює різні регіони країни. Також у нас представлені роботи наших науковців з Америки, Канади, Хорватії, Ізраїлю, що свідчить про те, що постать Гнатюка знають і в Україні, і поза її межами. Безперечно, це вселяє оптимізм» − стверджує декан факультету філології і журналістики Вільчинська Тетяна Пилипівна.


На завершення учасники конференції мали змогу відвідати етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у селі Велеснів.


Маряна Підодвірна

 

 


До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural