Відомо, що державна політика загалом, а в освітній галузі зокрема, в даний час ґрунтується на наступному принципі: "Вся діяльність знизу до верху - не ситуаційне реагування на соціально-економічні явища, а чітка незворотна випереджувальна система змін, спрямована на підвищення організованості суспільства, ефективності діяльності всіх виробничих і управлінських структур" (з доповіді прем'єр-міністра України В.А.Кінаха на колегії Міністерства освіти і науки України 16.08.2001 р.) Місце освіти в цій системі чітко визначено: Економіка > духовність < освіта. Національна самосвідомість громадянина України це результат економічного зростання держави та його самовдосконалення через участь у освітній діяльності.
    Основною технологією досягнення освітніх задач в даний час, як відомо, є самонавчання. На цьому освітньому принципі засновані системні зміни в освіті України, визначені низкою державних документів.
    Наш навчальний заклад з 1998 року, коли розпочалася реалізація концепції ступеневої освіти, також реформує організацію та зміст навчального процесу та наукової і виховної діяльності.
    Основні принципи цих реформ полягають у наступному:
    По-перше, підготовка висококваліфікованого фахівця здійснюється як наскрізна, послідовна, цілісна система учень > студент > фахівець (спеціаліст, магістр) адже у світовій і вітчизняній системах освіти профорієнтації та підготовці до професії ще у шкільні роки. В нашому н.з. така робота здійснюється пропедевтичну підготовку учнів на факультеті довузівської підготовки. З рекомендованих у 2000-2001 навчальному році 92 випускників цього факультету (навчалося близь 240 осіб) на державну форму навчання поступило 68, на платну - 15 (всього 83). Довузівська підготовка, як показує практика, також знімає ряд проблем соціально-психологічної та навчальної адаптації першокурсника, в першу чергу навчити навчатися, підвищити загальну культуру дати елементарні основи правових знань.
    З 1998 року в університеті здійснюється підготовка бакалаврів, згідно чого відбулися певні зміни у навчальних планах: перенесення всіх дисциплін фахової підготовки на І-1У курси, проведення педагогічної практики на V курсі у П семестрі, акцентуація на державну атестацію спеціалістів у вигляді творчих (дипломних, випускних) робіт.
    Здійснюється така атестація за схемою:
   1. Бакалаврський іспит з фаху (першого та другого)
   2. Захист дипломної (випускної) роботи спеціаліста, державний екзамен з педагогіки
   3. Магістерська робота
    Бакалаврський іспити з фахових (базових) дисциплін для оптимізації їх проведення здійснити у вигляді письмового (машинного) тесту. Спеціалісти екзаменуються з педагогіки (тест) та захищають дипломну (випускну) роботу.
    Вказані заходи дозволяють реалізувати державні стандартів підготовки фахівців (Додаток 1 до листа МОН України від 19.07.2001 р., № 1/9 - 269).
    В загальному, зміст закладених у цих стандартах змін, полягає у:
   а) чіткому визначенні співвідношення блоків загальноосвітньої, психолого-педагогічної і фахової підготовки;
   б) конструюванні навчального процесу з позицій парадигми консультаційно-проблемного навчання;
   в) оптимізації і ,особливо за змістом, самостійної роботи студентів;
   г) впровадженні тестових (включно машинних методів контролю знань).
    Аналізуючи стан реалізації цих тенденцій, зазначимо здійснення нами організаційних заходів. Завдяки останнім в цілому по університету ми вийшли на стабільний протягом шести сесій рівень якості знань - 50-52%.
    Однак, корінь проблеми лежить не стільки в організаційних аспектах навчального процесу та визначенні його змісту, а у конструюванні його технологій (включно організації роботи студента у аудиторний та позааудиторний час). Здобування знань студентами повинно бути індивідуально-орієнтованим. Зменшення до 40% кількості аудиторних занять від відведених на навчальні курси годин ставить вимогу заповнити змістовною роботою тих 60% годин, які студенту даються на самостійну роботу. Першим, і як показала практика, ефективним кроком в цьому напрямку є впровадження індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ).
    Іншою формою індивідуальної роботи студента є індивідуальні консультації викладачів. Наказ Міністра освіти і науки України за № 1/19 - 26 від 19.07.2001 р. рекомендовано "… планувати проведення самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів, що зараховується до навчального навантаження, обсягом не більше як шість годин на тиждень". Реалізацію цієї задачі ми маємо завершити до початку 2002-2003 навчального року. Чому так довго? Ми вимагаємо не тільки графіків консультацій у розкладах, а й методичного забезпечення цієї роботи з кожного навчального курсу. Процес модернізації методичного забезпечення в нашому закладі здійснюється активно. Тільки минулого року викладачами видано 143 підручники і посібники. Видавничим відділом університету тільки у цьому календарному році видруковано 53 навчальні посібники та методичні рекомендації. Налагоджена система їх подання у бібліотеку університету.
    Як один із напрямків оптимізації самостійної роботи студентів хотілося б зазначити покращення роботи наукових студентських проблемних груп. В їх роботі важливим є не тільки сам науковий пошук студента, а й її апробація на семінарах, конференціях тощо навіть кафедрального рівня. Слід продумати і систему обліку роботи тих викладачів, під керівництвом яких такі групи успішно працюють.
    Зрозуміло, що змістовні зміни навчального, наукового та виховного процесу можливі тільки за належного матеріального забезпечення. Щодо цього питання очевидно є "європеїзація" інтер'єру вузу", комп'ютеризація адміністративних структур та навчального процесу, переоснащення лабораторій, в першу чергу природничих факультетів.
    Загалом, реалізація нами стандартів освіти сучасності в їх змістовному і організаційному вираженні базується на трьох основних принципах:
   позиція: самостійність і творча активність того, хто навчається і хто навчає;
   зміст: гуманістичність, фахова глибина і досконалість;
   метод: іноваційні технології.
    Надіємося, що виконання поставлених нами завдань наблизить нас до реалізації такої ідеї.