1620р. В м.Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для початкових класів інших братських шкіл.
    1637р. На базі братської школи відомим просвітителем Петро Могилою братську школу було реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині.
    Друга половина XVII ст. Після відходу м.Кременця до складу Речіпосполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії з'являється єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
    1773р. Проголошенням папою Климентом XIV булли про скасування єзуїтського ордену єзуїтський колегіум у м.Кременці було закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з1783р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.
    1805р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, було відкрито вищий навчальний заклад - Волинську гімназію вищих наук.
    1818р. Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.
    1833р. Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, було закрито. В його будинках було розташовано Волинську духовну семінарію.
    1902р. на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.
    1920р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького.
    1935р. Учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.
    1937р. Відкрито педагогічний ліцей. У якому на 1939р. функціонує 20 навчальних закладів. І це не рахуючи бібліотеки, кількох інтернатів та мережі господарських об'єктів.
    1940р. Постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут. В якому вперше заняття розпочалися українською мовою.
    1942-1944рр. Під час Великої Вітчизняної війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.
    1944р. У вересні Кременецький інститут було знову відкрито для студентів.
    1950р. Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.
    1969 році педагогічний інститут перебазовано до м.Тернополя.