Завершилась робота першого підрозділу археологічної експедиції історичного факультету ТНПУ ім.В.Гнатюка (ФОТО)



Завершилась робота 


першого підрозділу археологічної експедиції


 історичного факультету ТНПУ ім.В.Гнатюка




Наметове містечко поблизу хвойного лісу, біля підніжжя Данилової гори, густе від озону повітря, вечірня ватра з піснями під гітару, добуті з-під багатовіковий прошарків землі уламки візантійських амфор, ножі, скляні й бронзові браслети, наконечники стріл… А ще кліщі, мурахи й опір справжній дощовій стихії! Так-так! А хто сказав, що археологом бути легко?



На початку липня завершилась робота першого підрозділу археологічної експедиції, організованої спільно історичним факультетом Тернопільського національного педагогічного університету і Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини. Студентський загін був доволі великим – 17 першокурсників та ще 9 волонтерів.



Власне розкопки відбувались недалеко від села Стіжок Шумського району. До речі, це екологічно найчистіший район в Україні. Село Стіжок лежить в соснових та грабових лісах на околиці цього району. А сам табір експедиції розташувався в лісах за декілька кілометрів від села. Тому розбудити студентів лісове птаство намагалося ще із третьої години ночі. Проте мужніх юних археологів це не зупиняло. Сон тривав до вже звичної за два тижні фрази: «Рота підйом!». А хто так і не навчився на неї оперативно реагувати – опинявся на росяній траві разом із спальником.



Чистішого повітря, вочевидь, немає у всій Україні. Як і більшої кількості диких тварин. Бачили й косуль, і дикі кабани вночі в табір забігали. І вужики й змійки симпатичні по лісах повзали. Одним словом, все те що описано в Червоній книзі просто так живе у Шумських лісах.



Після ситного сніданку на Даниловій горі розпочинались розкопки. Розчистили руїни кількох мурованих будівель, вочевидь башт, знайшли декілька залізоплавильних горнів й відходи залізоробного виробництва. Колись тут у  великій хлібопекарській печі випікали хліб чи не для всієї замкової залоги. Виявили також великий, мощений камінними плитами двір. Уламки візантійських амфор, елементи кольчуги та пластинчастого панцира, бойовий ніж та уламок меча засвідчили, що тут мешкали далеко не прості землероби. Та й виті фіолетові й темнозелені скляні жіночі браслети належали теж не простим селянкам.

В полудень на гору до розкопу дівчата з кухні приносили підобідок. Тому чекали їх, як учні канікул.  Таких смачних бутербродів ми в житті не їли!



Після розкопок – обід і теплий душ. Такий комфорт під час археологічної експедиції – недозволена розкіш. А далі, аж до ночі – вільний час. І пісні під гітару, і довгі посиденьки після вечері, і обов’язкова ватра. Цікаво було. Спеціально для новачків була організована посвята, майстерно проведена волонтерським десантом старшокурсників. В останній вечір аж ностальгія пройняла. Врешті практично всі заявили, що наступного року обов’язково приїдуть знову на розкопки.



Окремо хочеться подякувати за наукове керівництво директору Центру Марині Ягодинській та її помічниці – Зої Ільчишин.




Доцент кафедри стародавньої

та середньовічної історії
Володимир Кіцак


 Виїзд з Тернополя

 Краєвиди чарівної Волині

Волонтерський десант на посвяті в археологи


Основний розкоп

 Так знайшли браслети

 Шифрування артефактів


Десерт


Руїни скельного монастиря


 Рада старійшин і студентський загін


 Вечірня ватра

До списку

Гаряча лінія
телефон: 43-58-80 email: pravo@tnpu.edu.ua
Ресурси
Natural Natural Natural