Волонтерство в наш час – не тільки благородні вчинки та вияв фізичного, психологічного, духовного подвижництва, а і спосіб самореалізації в ситуації виборювання національної ідентичності та розбудови відкритого громадянського суспільства. Викладацька і студентська спільнота Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка активно включилася у волонтерську діяльність ще до повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну. А з перших днів війни – в лютому 2022 року, в університеті створено Волонтерський центр, який діє ініціативно, активно, злагоджено і координує свою роботу з іншими аналогічними центрами та організаціями. Не лишилася осторонь діяльності Центру і кафедра психології факультету педагогіки і психології ТНПУ  (завідувачка - проф. Марина Орап), на базі якої забезпечується фахова підготовка майбутніх психологів бізнесу і управління, яка є практикоорієнтованою в контексті викликів сьогодення.

В умовах війни та спричиненою нею масштабної гуманітарної кризи, що вийшла далеко за межі української держави, волонтерами стали не тільки українці, а й громадяни багатьох дружніх до нас країн, серед яких однією із перших була і залишається Польща. Так, за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, саме Польща від початку війни офіційно прийняла найбільшу кількість вимушених переселенців з України (1,5 мільйона осіб).

У цій складній ситуації інтелектуально та емоційно визрів спільний польсько-український проєкт проф. Агати Худзіцької-Чупали та проф. Надії Гапон – «Зміцнення прихильності людей до волонтерства для біженців з України. Мотивація волонтерів та наміри волонтерства – роль психологічних та соціальних чинників». Його ініційовано та організовано за підтримки Фундації польської науки та в рамках програми «Для України» Інститутом психології Університету соціальних і гуманітарних наук (SWPS), факультетом психології в м. Катовіце (Польща), Львівським національним університетом імені Івана Франка (Україна). У рамках проєкту заплановано і проведено тематичні лекції та воркшопи. Цільова авдиторія – волонтери як активні представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, різних установ і закладів Польщі та України.

На початку проєкту ініціатори зазначили, що повномасштабна війна в Україні, яка стала резонансною для Європи та всього демократичного світу, вимагає активізації ресурсів громадянського суспільства, тісно пов’язаного з волонтерами та їх діяльністю. Було наголошено, що, хоча волонтерство і дає змогу реалізовувати вищі людські цінності та є соціально схвалюваним явищем, особистість волонтера потребує особливого захисту і підтримки у плані подолання негативних емоційних впливів. Тому визначені проєктом цілі лекцій та майстер-класів були наступними: надати учасникам заходів поглиблені знання про психологічні аспекти мотивації волонтерів, реалізувати турботу про їх емоційне благополуччя, попередити й подолати окремі негативні явища, обмінятися актуальним досвідом і дієвими практиками.

Воркшопи «Психологічна підтримка волонтерів» в Україні провели: проф. Л. Карамушка (Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ), проф. Надія Гапон (Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів), проф. Наталія Савелюк спільно з менторкою занять проф. Оксаною Кікінежді (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль і м. Кременець). Участь у заходах узяли: волонтери та волонтерки Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя, Кременця, серед яких – студенти ОП «Психологія бізнесу і управління» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та студенти ОП «Психологія» Національного університету «Запорізька політехніка», котрі здобувають вищу освіту за ОКР «бакалавр» і «магістр».

Воркшопи супроводжувалися активними обговореннями реалізованого доброчинства та планами на майбутнє, обміном досвідом допомоги іншим і психологічної самодопомоги, емпатійними дискусіями та командними інсайтами. Ці зустрічі були настільки резонансними, що після завершення заходів відповідні обговорення тривали у соцмережах – зокрема, у спеціально створеному вайбер-чаті «Психологічна допомога волонтерам». Усі учасники воркшопів безкоштовно отримали актуальні методичні матеріали для волонтерів «Як допомогти собі та іншим у час війни» (за ред. проф. А. Худзіцької-Чупали та проф. Н. Гапон). 

Отже, завершення проєкту не стало, власне, «завершенням», а втілило відомі слова української геніальної поетеси Ліни Костенко: «І кожен фініш – це, по суті, старт». Його реалізація додала нові значущі психологічні ресурси усім учасникам та учасницям – організаторам, менторам, тренерам і волонтерам. Висловлюємо щиру подяку Силам оборони України, українським та польським волонтерам і волонтеркам, науковим колегам, персонально – шановним професоркам Агаті Худзіцькій-Чупалі та Надії Гапон із надіями на подальшу плідну взаємодію, взаємодопомогу задля спільної майбутньої Перемоги! Перемоги не тільки нашої країни, а й всього цивілізованого, демократичного світу, Сил Добра та Доброчинства.