Студенти ТНПУ спеціальностей 

«Соціальна робота» та «Логопедія» 

відвідали замки Тернопільщини

Активні студенти факультету педагогіки і психології, спеціальностей «Соціальна робота» та «Логопедія» разом із завідувачем кафедри соціальної роботи та менеджменту соціокультурної діяльності – Сорокою О. В. та доцентом Олійник Г. М. відвідали замки Тернопільщини. Це Збаразький, Вишнівецький та гора Бона в м. Кременці. 

Неймовірно прекрасна екскурсія відбулася 5 жовтня 2023 року. Емоції від поїздки дуже особливі. Ось, як студенти описують свої враження.

Це той момент, коли не знаєш, з чого почати. Тебе просто переповнюють враження. Ця поїздка справді була цікавою. Хороша погода, прекрасні люди,  фантастичної краси місця, які нам пощастило відвідати. 

Першим об’єктом, який ми відвідали, – Збаразький замок. І ще на підході до нього захоплює подих. Коли бачиш той вхід, гармати з усіх сторін та внутрішнє подвір'я, то не можеш повірити, що ти в 21 столітті. Складається враження, що зараз час лицарів, князів, королів і всіх інших історичних постатей. Ти прямуєш на бал, який ось-ось розпочнеться в стінах замку. 

Гарні враження залишилися від Збаразького замку

До речі, про стіни, вони немов промовляють до тебе, розповідають історію замку (так, то реставрація, а не оригінальні стіни, але ж сама історія захована в середині, її не заховаєш і не вкрадеш). Відвідуючи кожну наступну залу, ти думаєш: ну краще цього вже точно бути не може, але потрапляєш у наступну і розумієш – ще й як може. 

Наступною зупинкою – Вишнівецький палац. І від одного погляду на нього: відчувається велич цього місця. Про його красу можна говорити дуже багато. Але найкраще буде побачити, щоб усвідомити її повною мірою. 

Ми при вході до Вишнівецького палацу

А знаєте: захват викликають навіть сходи. Вони ведуть на другий поверх. То що вже казати про все інше?! 

Доволі цікавою є історія замку: яку нам розповіла екскурсовод Валентина. Вона настільки захоплюючи розповідає. Ти слухаєш її і обов’язково запам’ятовуєш усі деталі. На жаль, експонати в цьому палаці здебільшого не мають до нього безпосереднього відношення. Але вони доволі добре вливаються в настрій палацу і допомагають уявити, як це все виглядало століттями назад. 

Про красу тераси за палацом і те, який вид з неї відкривається можна говорити ще довше… Все треба побачити наживо.  Повірте: ви не захочете звідти йти!

Зачаровує розповідь екскурсовода

Фото на згадку

 Останньою зупинкою був Кременець. А саме – гора Бона, де залишилась маленька частинка фортеці, яка була колись надійним захистом для жителів міста.  Якщо ви думаєте, що залишки фортеці не розкажуть вам історію цього місця, то передумайте… Ще й як розкажуть. 

Гора Бона м.Кременець

Саме з цього місця можна побачити все місто. Воно, мов на долоні. Повірте – це заворожує. Коли бачиш мініатюрні будинки, машини, а люди як мурашки. Розумієш – життя швидкоплинне. Цінуйте кожну мить!

Це місце оповите легендами. Це скарби. Заворожує розповідь екскурсовода про привида Бони Сфорци. 

Якщо буде нагода, відвідайте ці місця. Потрібно використовувати кожну нагоду, щоб побачити щось прекрасне. 

Втомлені, проте щасливі, з багажем величних почуттів та позитивних емоцій ми повернулися додому. Поїздкою всі надзвичайно задоволені. Наші враження можна висловити словами Володимира Сосюри: «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею».

Потрібно робити все необхідне у своєму житті, щоб одного разу не пошкодувати про втрачений час і можливості. Насамкінець, хочеться звернутися до всіх: «Подорожуйте теренами нашої країни, бережіть наше історичне минуле. 

Бо навіть гривня, залишена у скриньці для пожертви, допоможе відновити, підняти із руїн наше славне історичне минуле…»

Доцент кафедри соціальної роботи та

менеджменту соціокультурної діяльності Олійник Г. М.,

студентка групи СР-31 Процик О. П.