«Геній Шевченка: Особистість, Творчість, Доля» — Міжнародна Конференція ТНПУ охопила широку географію учасників та розкрила важливі аспекти спадку велета
Міжнародна наукова конференція «Геній Шевченка: Особистість, Творчість, Доля» відбулася вчора, 20 березня, 2024 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, зібравши учасників з різних куточків України і світу, щоб обговорити важливі аспекти життя та творчості великого українського поета.
На багатогранності постаті Тараса Шевченка та важливості його дослідження зауважила у вступному слові модератор конференції, декан факультету філології і журналістики ТНПУ Тетяна Вільчинська:
«Тарас Шевченко актуальний як ніколи: він з нами був на Майдані, він є з нами і сьогодні, в час війни, і, попри нав'язані нам радянською владою стереотипи, продовжуємо пізнавати, вивчати Шевченка, розкривати нові грані таланту людини, якому судилося стати генієм України».
Хоругвою і знаменом для української нації назвав образ Шевченка ректор ТНПУ Богдан Буяк у своєму вітальному виступі, адже пророк у той час зумів віднайти саме ці слова, які потрібні нам тепер.
Він наголосив, що велич генія Шевченка важко оцінити і неможливо переоцінити, побажав учасникам плідної роботи і закликав формувати велич людей, які віддають найцінніше, щоб ми мали можливість працювати.
Широка географія учасників — від Заходу до зраненого війною Сходу України — підкреслила значущість тем, які були представлені на конференції. Від міфологізації постаті Шевченка до сучасних тлумачень його творчості, від історико-літературних вимірів до аналізу його присутності у масмедійному дискурсі — кожна секція створила простір для глибоких дискусій та висновків.
Ця конференція не лише збагатила наше розуміння та осмислення творчості Тараса Шевченка, але й відобразила здатність науки об'єднувати людей навколо спільних цінностей та ідеалів.
Участь у конференції «Геній Шевченка: Особистість, Творчість, Доля» взяли провідні науковці, викладачі та дослідники з різних куточків України та за її межами. Упродовж усього заходу вони зберігали увагу аудиторії цікавими та актуальними виступами.
Привітав учасників конференції член Національної спілки письменників України депутат Тернопільської міської ради, кандидат наук соціальних комунікацій Олександр Вільчинський: «Поети завжди живі у творах, які вони створили, а Шевченко, на відміну від багатьох поетів, створив нас». А далі зворушив слухачів власним нарисом-рефлексією із самого гирла війни, підкресливши, як Шевченко впливає на творчість сучасних письменників.
До організації Конференції долучилися три кафедри факультету філології та журналістики та факультет мистецтв ТНПУ, однак головним організатором виступила кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання.
«В час глобального неспокою нам необхідне переосмислення постаті Тараса Шевченка І дуже сподіваємося що ювілейна конференція не буде формальним пошануванням його творчості, а, орієнтуючись на міжнародний рівень, за участі українських вчених, надіємося на глибинне занурення у зміст Шевченкового генія», — підкреслила керівник кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Наталія Грицак.
Серед співорганізаторів — Університет Адама Міцкевича в Познані, Університет Економіки і гуманітарних наук у Варшаві, Університет прикладних наук у місті Ниса в Польщі.
На пленарному засіданні з гаслом «Бажання життя» виступила доктор філологічних наук, професор української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Ольга Куца. Її виступ був присвячений аналізу засадничої формули універсальної художньої системи Тараса Шевченка.
Доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки Марія Моклиця розглядала міфологізацію постаті Шевченка в діяльності Олени Пчілки.
Доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі Ганна Токмань ділилася дослідженням про суперечливий образ Переяслава в поезії Тараса Шевченка.
Академік НАН України, доктор філологічних наук, завідувач кафедри полоністики, Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ростислав Радишевський, поділився своїм дослідженням «Шевченкіани Леоніда Білецького».
Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету Ольга Харлан представила дослідження про мотиви зради як сюжетотвірного чинника у сучасній прозі про Шевченка.
Доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та славістики, декан факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Тетяна Вільчинська в своєму виступі розглянула лінгвокогнітивний аспект концептосфери "збройного повстання" у поемі «Гайдамаки».
Далі конференція розділилася на чотири секції. У першій — учасники глибоко занурювалися у історичні та літературні аспекти творчості Тараса Шевченка, розглядаючи його твори в контексті їхнього часу та історичного фону.
У другій секції зосереджувалися на мовознавчих аспектах творчості Шевченка. Учасники досліджували мовні структури та стилістику його поезії, а також вивчали, як вони впливають на сприйняття та інтерпретацію творів.
Третя секція присвячувалася аналізу присутності поета в масмедійному просторі. Дослідники досліджували, як образ Шевченка відображається у різних масових медіа: від газет і телебачення до соціальних мереж та кіно.
У четвертій секції зосереджувалися на ролі творчості Шевченка у сучасній освіті. Дослідники аналізували, як вивчення та інтерпретація творів поета може впливати на освітні практики та навчальні програми.
Провідний фахівець зі зв'язків із громадськістю ректорату ТНПУ Оксана Чмиленко
Фото - Назар Шимків
