Презентація книжки

«Ти зробив усе, що зміг» 

на факультеті філології і журналістики ТНПУ

Покоління війни. Та ніхто навіть й гадки не мав.

Покоління війни, що і нас будуть так називати. 

Покоління війни. Серед скошених пулями трав.

Покоління війни. Стало в стрій не за чин і зарплату.

Покоління дітей. Їх малюнки - це наш оберіг.

Покоління дітей, яке вигнало з себе холопа.

Покоління дітей, що в очах острах застиг.

Покоління дітей, для яких Україна – Європа.

Покоління людей. Я пишаюсь, що з ними живу.

Покоління братів, що без примусу йшли у військкомати.

Покоління батьків, що доб’ють кровожертну Москву.

Покоління синів, яких з роду нічим не здолати.

Андрій Кириченко, «Покоління війни»

 Ці рядки стали співзвучними зі словами презентації книжки «Ти зробив усе, що зміг», яка відбулась на факультеті філології і журналістики у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Авторка художньо-документальної повісті - мама полеглого Героя Леся Орляк. Присвятила книжку світлій пам’яті свого сина, молодшого сержанта, командира гармати протитанкового батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної Закарпатської бригади Олександра Орляка та всім захисникам української держави в російсько-українській війні. 

"Ти зробив усе, що зміг"

Модерувала захід кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання Тетяна Скуратко, який організувала спільно з кандидаткою педагогічних наук, доценткою кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ Надією Сеньовською у рамках проєкту «Патріотичні. Небайдужі». 

Красивими літературними обрамленнями Тетяна Миколаївна представляла студенток факультету, які декламували поезію зі збірки «Антологія військових письменників», які у соціальних мережах можна знайти за хештегом #голоси. Уляна Гарабурда зачитала вірш «Тривога застигла у горлі». Ангеліна Коваль процитувала рядки «Було спочатку слово і слово стало Богом». У виконанні Анастасії Баліцької звучала поезія «Весь світ завмер». 

Здобувачки вищої освіти доторкнулись до поезії, яка твориться під кулями, перейнялися болем і глибоким усвідомленням того, що сьогодні важливо знати творчість митців, які творять історію України. 

Про початок повномасштабного вторгнення ворога на території України у 2014 році детальніше розповіла Надія Леонідівна: «Дебальцево, Іловайськ та Аеропорт – це страшні тортури українського народу, які повторилися у Бучі, Ірпіні та Гостомелі 2022 року. Саме у Дебальцево було офіційне підтвердження того, що ми воюємо з росіянами».

Запрошені гості зустрічі – авторка Леся Орляк і видавець, відповідальний за випуск книжки «Ти зробив усе, що збіг» Василь Ванчура. 
  

На фото організаторки зустрічі разом із гостями

Під час презентації авторка розповіла, що син спішив жити, аби встигнути все: їв швидко, любив і поважав дівчат, а друзів ніколи не вимірював за соціальним статусом. Пані Леся пригадала студентам Революції на граніті, Помаранчеву та Гідності: «Період трьох революцій – це справді політика, але вона стосується і тих, хто не при владі. Якби не ці криваві події та свідомий український народ, то Україну б давно стерли з карти світу».

З уст Лесі Орляк звучали речі, які сьогодні аналізуєш зовсім по-новому. Якби усвідомлення патріотизму та волевиявлення прокидалось в людей швидше, тоді б і бід було менше. Та все ж краще пізно, ніж ніколи.

Мати розповіла, що у 2015 році менший син Андрій взяв булочку та чай, які роздавали людям на театральній площі Майдану, аби поїсти та зігрітись. Чай випив, а булочку засушив, як символ Революції Гідності. 

 «Сюжет книжки написало саме життя, а я лише зібрала інформацію у текст. Не вірте словам, у яких молодих людей недооцінюють, бо саме молодь - прогресивне та перспективне населення країни. Звичайно, у кожного своя доля та любіть своє понад усе, бо чужому цього не треба. Не слова, а вчинки скажуть багато», - поділилась авторка історією створення художньо-документальної повісті.

Василь Ванчура - видавець або ж хресний тато книжки, за словами Лесі Орляк, поділився, що для видавництва «Джура» є доброю традицією публікувати повісті про нелегке життя реальних людей. Видавець додав: «Найкраще написані книжки родичами військовослужбовців, які знають про всі тонкощі та внутрішній світ головних героїв. Письменник може бути на місці бойових дій і не один день, написати добре та достеменно не передасть почуттів і «родзинки», про які детально опишуть рідні по крові люди».

Автограф від авторки Лесі Орляк

Кошти, виручені з продажу книжки «Ти зробив усе, що зміг» йдуть на утримування каплички, яка знаходиться на цвинтарі Олександра Орляка. Також книжку рекомендовано для позакласного читання в школах.

На завершення зустрічі Оксана Петришин зачитала рядки з поезії «Я хочу перемоги». І хочеться вірити, що ці слова стануть пророчими.

Тетяна Скуратко подякувала Лесі Орляк за гідне виховання сина та Василю Ванчурі за підтримку, популяризацію сучасної та важливої літератури. 

Спільне фото на згадку

Допоки синьо-жовті фарби живуть у наших душах, доки живе Україна. Та обов’язок кожного - пам’ятати про полеглих Героїв України. Доки ми говоримо про них, доти вони живі, будучи на небі.


Христина Надала